Чи так вже потрібні остаточні рішення?

Напередодні карамельно-ванільного свята всіх закоханих так не хочеться (Ви вже вибачте мене) обговорювати професійні проблеми й турботи. Зовсім не плануючи перетворювати педагогічний сайт на особистий щоденник, дозволю собі маленьку статтю про вічне – чоловічо-жіночі взаємини.

Кожному з нас хочеться визначеності, правда ж? Особливо, якщо мова йде про особисті стосунки. Неодмінно хочеться отримати однозначні, остаточні (та ще й з гарантією) відповіді на свої запитання: "так" або "ні", вийде у нас з тобою щось чи ні, любиш мене чи ні, люблю я тебе чи ні, якщо у нас є спільне минуле, чи означає це, що можна чекати і спільного майбутнього, це вже кінець або буде ще продовження, чи "та" сама ця людина, яка просто зараз знаходиться поруч? Чи туди я йду, чи правильно я зробив, чи не здійснюю я неймовірну помилку? Ким мені бути, де мені працювати, з ким дружити, з ким будувати сім'ю і народжувати дітей? І нема кінця-краю… Дуже хочеться зупинити цей потік сумнівів, отримати підтвердження, що тепер-то вже все точно "стабільно" і залишиться таким до кінця життя, причому, зробити це прямо зараз. От у цю хвилину! Тому що без визначеності жити якось незручно, чи не так?)

У Вас бувало таке, що є якісь стосунки, і ніяк не можеш зрозуміти, що це за зв'язок такий? Начебто і любов, начебто стосунки, начебто не дуже все зрозуміло, начебто щось в цьому є, але якось дивно… Жодної визначеності, абсолютно ніякої! Але ж так хочеться…

Дуже хочеться прийти до людини і поставити запитання: "Ось ти скажи вже точно, так чи ні?" Проте чи дійсно необхідні всі ці "остаточні рішення"? Чи насправді потрібно щось вирішувати, чи насправді є питання, що вимагають відповідей? Безсумнівно, в житті буває по-різному, проте є якісь незбагненні глибокі зв'язки з людиною, яку відчуваєш неймовірно близько, але з якою все не дуже зрозуміло… Або зовсім не зрозуміло. Впевнена, серед читачів знайдуться ті, хто розуміє, про що я пишу зараз.

Схоже, що бувають ситуації, у яких кращим рішенням буде просто "дозволити подіям траплятися". Жити так, як живеш, робити те, що робиш, займатися власним життям, розкриватися, реалізовувати свій потенціал, а життя все розставить на свої місця. Кожен плід повинен дозріти… Мені здається, що коли ти по-справжньому до чогось готовий, то все трапляється без зайвих зусиль. А "остаточні рішення"... Чи такі вже вони остаточні? Та хто знає...